Бурмій, -мія, м. = бурмак.
Жмі́нька, -ки, ж. Ум. отъ жменя.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Опара, -ри, ж. Опара для печенія хлѣба.
Охітниця, -ці, ж. Охотница. Юлиця — охітниця, та до сліз доводить.
Перчаківка, -ки, ж. Перцовка, водка настоянная на перцѣ. Давайте лиш, млинців гарячих, а я ось пошаную гостей перчаківкою.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Розрада, -ди, ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда.
Шкварити, -рю, -риш, гл.
1) Сильно нагрѣвать, жечь.
2) Жарить, поджаривать (въ салѣ, маслѣ). Якусь особу мацапуру там шкварили на шашлику.
3) Дѣлать что либо съ силой, напряженіемъ (бить, бѣжать и пр.). Хлопці так і розіп'яли Потоцького та й давай шкварить.