Ватуйча, -ча́ти, с. Козленокъ.
Вилітувати, -тую, -єш, гл.
1) Провести лѣто.
2) Прокормить въ продолженіе лѣта.
Дотьо́пати, -паю, -єш, сов. в. дотьо́пкати, -каю, -єш, гл. Добрести. Поки то дотьопкається до села.
Лапуза, -зи, м. Человѣкъ съ широкой расплывшейся физіономіей.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Паровик, -ка, м. Паровикъ.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ум. сільце́.
Туроса, -си, ж. Шумъ? молва? слухъ? Не клопочись і не роби туроси. От уже й пустила туросу.
Хворість, -рости, ж. Болѣзнь. Кому користь, а нам хворість.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. І ніхто не приголубить хижацького сина.
