Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі.
Гра́пщина, -ни, ж. Графское имѣніе.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий.
Лопті́ти, -пчу, -чеш, гл. = лопта́ти.
Підвозитися, -жуся, -зишся, сов. в. підве́зти́ся, -зуся, -зешся, гл. Проѣзжать, проѣхать по пути на лошади, въ экипажѣ кого либо. Як вони доїхали, я й прошуся, щоб вони мене підвезли. — Сідай отам на задньому возі: і підвезешся, і кобилу панятимеш.
Покріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. За столом сиділи, покріпляли сили. Навчив єси людей на добрий розум і покріпляв знеможенії руки.
Почасточка, -ки, ж. = почастунок. Матінко, повная роже, прошу тебе на почасточку, на цюю чарочку.
Роскіл, -колу, м. Узкій проходь для овецъ въ загородку, называемую аге́л (Cм.).
Хрімка, -ки, ж. Копытная болѣзнь. Cм. хромка.
