Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лусь!

Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! Грин. III. 656. 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком. Рудч. Ск. І. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 383.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛУСЬ!"
Виварюватися, -рююся, -єшся, сов. в. виваритися, -рюся, -ришся, гл. Вывариваться, вывариться. Аф. 324.
Зрадецький, -а, -е. Измѣнническій. Зрадецькі речі супротив пана. Хата. 153.
Коротити, -чу́, -ти́ш, гл. Укорачивать.
Надпива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надпи́ти, надіп'ю́, -п'єш, гл. Отпивать, отпить, выпивать, выпить небольшую часть чего. Він надпиває трохи. Тоді вона несе надпитую чарку молодій. Грин. III. 431.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Попереплутувати, -тую, -єш, гл. Перепутать (во множествѣ).
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Н. Вол. у. Похіпки́й кінь. Н. Вол. у.
Рабунок, -нку, м. 1) Грабежъ. Ідуть турки на рабунки. Чуб. V. 1087. 2) Награбленное имущество, добыча. Як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хм. 65.
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛУСЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.