Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Маленьке, але важкеньке.
Накида́тися, -да́юся, -єшся, гл. І. сов. в. наки́датися, -даюся, -єшся. 1) Набрасываться, набросаться. II, сов. в. накинутися, -нуся, -нешся. 2) Набрасываться, наброситься сверхъ чего-либо. 3) Налагаться, быть наложеннымъ. 4) Навязываться, навязаться (кому). 5) Прибавляться, прибавиться.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля.
Потоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати.
Приколоток, -тка, м.
1) Не совсѣмъ вымолоченный снопъ.
2) = околот 1.
Пристамоцкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ни во что ставить, презирать.
Рачок, -чка, м.
1) Ум. отъ рак.
2) Насѣк. Nepa cinerea.
2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ.
4) мн. Раст. = ракові шийки.
5) Родъ вышивки.
6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія.
Тапчан, -на, м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Ум. тапчаник, тапчанчик.
Тимуль меж., выражающее веденіе скотины. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль.
Штиркнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ штиркати.
