Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуска

Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Галити, -лю, -лиш, гл. 1) Гладить галом (Cм.). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.
Колабатина, -ни, ж. = калабатина. Двори такі великі, буцім це яка колабатина, де баби коноплі пряжать. Федьк.
Корононька и короночка, -ки, ж. Ум. от. корона.
Напе́рсниця, -ці, ж. = наперстник 2Шух. І. 138.
Перестань, -ні, ж. = перестан. Нема йому перестані.
Постанець, -нця, м. Тараканъ. Вх. Лем. 454.
Потурготіти, -гочу, -тиш, гл. Погремѣть, постучать.
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192. 2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.
Умолити, -лю́, -лиш, гл. Умолить. Оглянься, Господи, доколі твого гніву? Доколі не даси рабам тебе вмолити? К. Псал. 212.
Хупор, -ра, м. Бугоръ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.