Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуска

Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Бачно, нар. Предусмотрительно.
Голодовина, -ни, ж. Плодъ шиповника. Вх. Пч. І. 12.
Же́нчуг, -гу, м. = жемчуг.
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Повдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Перепеличенька повдовіла, заміж іти захотіла. Чуб. V. 1127.
Правовірний, -а, -е. Правовѣрный. Правовірні християне. ЕЗ. V. 74. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 19.
Смутувати, -ту́ю, -єш, гл. = смуткувати. Мкр. Г. 13. Г. Барв. 204. Я молода смутую. Чуб. V. 583.
Тіснитися, -нюся, -нишся, гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі. Ном. № 7682.
Цілючий, цілющий, -а, -е. Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе Cм. зцілющий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.