Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуска

Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Бізуватися, -зуюся, -єшся, гл. Браться за что. Вх. Зн. 3. Не найшли нікого, хто би ся бізував відмолодити царівну. Гн. I. 107.
Голубо́чок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Нарозмовля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. Наговориться. З ким люблюся, то й не наговорюся, з ким кохаюсь, то й не нарозмовляюсь. Грин. III. 387.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Перешкожати, -жа́ю, -єш, сов. в. перешкодити, -джу, -диш, гл. Мѣшать, помѣшать, препятствовать, воспрепятствовать.
Півпарубок, -бка, м. Подростокъ, парнишка. Гайдамаки по-над яром з шляху повернули, наганяють півпарубка. Шевч. 176.
Сприятелитися, -люся, -лишся, гл. Сдружиться. Вх. Лем. 169.
Товаришів, -шова, -ве Принадлежащій товарищу.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Циганиха, -хи, ж. Жена цыгана. Поховав піп циганиху. Рудч. Св. І. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.