Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуска

Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. Ном. № 4116. А щоб тебе гуска вбрикнула. Ном. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. МУЕ. І. 98. Гуска соли. Шух. І. 101. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. О. 1862. IV. 34. (Нп). На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. Грин. ІІІ. 506. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, ЗЮЗО. І. 129. Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки). О. 1862. IV. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСКА"
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Чуб. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома. Г. Барв. 15.
Леля́, -лі, ж. = лея. Як пішла леля, то всі городи піском позаносило. Черниг. у.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Повалити, -лю́, -лиш, гл. 1) Повалить. Ой там на долині жуки бабу повалили. Чуб. V. 1128. 2) Повалить, пойти массами. Повалили гайдамаки, аж стогне діброва. Шевч. 157.
Сластьон, -на, м. Родъ оладій. Маркев. 161.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Чваньковитий, чванькуватий, -а, -е. = чванливий. Панич був теж чваньковитий ляшок. Левиц. І. 495.
Чепрага, -ги, ж. Аграфъ, застежка, пряжка съ украшеніями (для пояса, ожерелья и пр.). Шух. І. 275, 282, 130, 133.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Славяносерб. у. Гущою волосся змила, — шкарупке стало. Славяносерб. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.