Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусениця

Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Косибав, -ва, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Неметкий, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.
Парча, -чі, ж. Парча.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Степка, -ки, ж. Рубленный амбаръ съ печкою, замѣняющій погребъ. Радом. у.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.