Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусениця

Гу́сениця, -ці, ж. = Гусельниця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСЕНИЦЯ"
Волосінка, -ки, ж. пт. Silvia cinerea. Вх. Пч. І. 14.
Допані́ти, -ні́ю, -єш, гл.до чо́го. Сдѣлаться бариномъ до того, что..., стать такимъ бариномъ, что.... Допаніли до того, що й хати підмести не зумієте. О. 1862. У. 47.
Збідни́ти Cм. збіднити.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Лупе́ха, -хи, ж. = злупок. Вас. 163.
Ошахрати, -ра́ю, -єш, гл. = обшахрати. О. 1861. VI. 76. Мислить все когось ошахрать. О. 1861. VI. 75.
Павутиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. І. 9.
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.