Добро́тність, -ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй!
Заку́тати, -ся. Cм. закутувати, -ся.
Кедр, -ра, м. Кедръ, Pinus cembra. Як ливанський кедр високий гілля широко пускати.
Облизень, -зня, м. Первоначально: облизываніе себя. ззісти облизня говорилось сперва о собакѣ: разсчитывала получить ѣду, но ничего не получила, лишь облизалась. Отсюда уже о людяхъ: піймати, вхопити, ззісти облизня. Получить отказъ, потерпѣть неудачу. Ріпиця, як той цуцик, вхопивши облизня... От же той жевжик піймав у вас облизня: мов тертого хріну понюхав. дати облизня. Отказать кому. Cм. облизуватися.
Овсище, -ща, с. = вівсище.
Пряжа, -жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону».
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах.
Трясця, -ці, ж.
1) Лихорадка. Йому годи як трясці, а все бісом дивиться. Трясця нашим ворогам.
2) Въ переносн. знач. Ничего, шишъ. На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить.
Фара, -ри, ж. Первый изъ семи классовъ духовныхъ училищъ и семинарій.
