Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусаш

Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАШ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАШ"
Ворін, -рона, м. Воронъ. Мир. ХРВ. 70. Ум. ворінець. Ой по дівчині отець-мати плаче, а по козаку чорний ворінець кряче. Лис. VI. № 32.
Гарцівник, -ка, м. 1) Ѣздокъ на лошади. 2) Шалунъ. 3) Плясунъ.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ. Харьк. у.
Перекудлити, -лю, -лиш, гл. Взъерошить.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Роспатлати, -ся. Cм. роспатлувати, -ся.
Сумісно нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.
Трусанина, -ни, ж. 1) Обыскъ. 2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Шинґель, -ґля, м. Та часть оси, на которой вращается колесо. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАШ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.