Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусак

Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАК"
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Ґ, пред. = К. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.
За́ново нар. Заново, наново, опять. Так з неї нечиста сила й вийшли, мов охрестили її заново. Рудч. Ск. II. 32.
Лі́женько, ліжечко, -ка, с. Ум. отъ ліжко.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Налля́тися, -ллю́ся, -лє́шся, гл. = налитися.
Попережовкати, -каємо, -єте, гл. Пожелтѣть (во множествѣ). Огірки попережовкали і солити негодящі. Волч. у.
Попововтузатися, -жуся, -зишся, гл. Повозиться много. Багато треба коло того ледачого попововтузатися. О. 1862. І. 65.
Розгільчастий, -а, -е. = тіллястий. Дуб розгільчастий. Стор. МПр. 102.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.