Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусак

Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСАК"
Батура, -ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. Н. п.
Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.
Готу́р, -ра, и ґо́тур, -ра, м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех.
Дарна́ неді́ля. ѳомино воскресенье.
Дотика́тися Ii, -ка́юся, -єшся, сов. в. дотка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Дотикаться, доткаться.
Заба́гнювати, -нюю, -єш с. в. забагни́ти, -гню́, -ни́ш,, гл. Загрязнять, загрязнить. Аф. 404.
Каляння, -ня, с. Маранье, пачканье.
Підкувати Cм. підковувати.
Стусати, -саю, -єш, гл. Толкать. Вх. Зн. 67.
Укачувати, -чую, -єш, сов. в. укачати, -чаю, -єш, гл. Укатывать, укатать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.