Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурчання

Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАННЯ"
Бабчар, -ра, м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. Cм. бабка 8. Желех. Шух. І. 169.
Гаска, -ки, ж. Молотокъ для разбиванія кусковъ соли вываренной на солеваренныхъ сковородахъ. Вх. Зн. 49.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Дожирува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Дошалиться. Дожирувалися, що й миску з столу звалили. Харьк. г.
Завгоро́дній, -я, -є. Находящійся за огородомъ. Аф.
Переписати, -ся. Cм. переписувати, -ся.
Приворожувати, -жую, -єш, сов. в. приворожити, -жу, -жиш, гл. Приколдовывать, приколдовать О. 1862. X. 11.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.
Ржавіти, -вію, -єш, гл. Ржавѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.