Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурчання

Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАННЯ"
Батюшечка, -ки, м. Ум. отъ батюшка.
Бриндзя Cм. бриндза.
Канареєчок, -чка, м. Ум. отъ канарейко.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Попридавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Придавиться (во множествѣ). Які хороші були паляниці, а поки довезла — попридавлювалися. Богод. у.
Посвячене, -ного, с. Пасхальный хлѣбъ и прочія снѣди, освящаемыя на праздникъ пасхи. Один чоловік заколов порося к посвяченому. Грин. ІІ. 334.
Ржавець, -вця, м. Ржавое болото, ржавая рѣка.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Смутно нар. Грустно, печально. В труби та в жоломійки смутно-жалібно вигравають. ЗОЮР. І. 120. смутно себе ма́ти. Быть грустнымъ, печальнымъ, грустить, печалиться. Там сидить ясний соколонько, смутно має, жалібненько квилить-проквиляє. ЗОЮР. І. 28. Козаки теє зачували, смутно себе мали, тяжко здихали. Макс. Ум. смутненько, смутнесенько. Було смутнесенько небозі. Греб. 320.
Стебель, -блю, м. = стебло. Грин. III. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.