Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гурчання

Гурча́ння, -ня, с. Гудѣніе, журчаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРЧАННЯ"
Дорожня́, -ні́, ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у.
Дуда́рчик, -ка, м. Ум. отъ дударь.
Залю́блювати, -люю, -єш, сов. в. залюби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. МВ. ІІ. 97. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.
Запу́тати, -таю, -єш, гл. = заплутати.
Охижа, -жі, ж. Защита (въ смыслѣ строенія). Мнж. 188.
Підкужник, -ка, м. Въ снарядѣ для ловли рыбы, наз. перемет (Cм.): тотъ конецъ бивчевки, къ которому привязываютъ поплавокъ. Вас. 188.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Трийчи числ. = тричи. Трийчи відречешся. Єв. Л. XXII. 34.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22).
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРЧАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.