Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють.
Будувати, -дую, -єш, гл.
1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Згода дім будує, а незгода руйнує. труну будувати. Дѣлать гробь.
2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували...
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє.
Залютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Запаять. 2) Засвирѣпствовать. Уже осінь; незабаром зіма залютує.
Окур, -ра, м.
1) оку́р. Окуриваніе. У кирпичниковъ, горшечниковъ: первоначальный легкій огонь, при которомъ обжигаемое окуривается дымомъ.
2) Окур. курево, которымъ подкуриваютъ пчелъ.
Позагрузати, -заємо, -єте, гл. Завязнуть, увязнуть (о многихъ). Корови біля річки позагрузали.
Поплинути, -ну, -неш, гл. = попливти. Бистренькою річенькою на Дунай поплинеш.
Посеред нар. Среди. Дивиться, посеред моря горить огонь. Дівчино моя, ти ж моя мати, дай мені вечеряти хоч посеред хати.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Хлопак, -ка, м. = хлопець. Стрілець, кулачник і рубака і дужий був з його хлопак.
