Виклюнути, -ну, -неш, гл. = виклювати.
Відщеплюватися, -лююся, -єшся, гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности.
Квасолечка, -ки, ж. Ум. отъ квасоля.
Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то!
Отримач, -ча, м. Инструментъ у бочаровъ, при помощи котораго они при складываніи клепокъ, прижимаютъ первую и послѣднюю клепку къ обручу. Части его: вильцята, засув, клинець.
Позоставатися, -таємо́ся, -єте́ся, гл. Остаться (о многихъ). Не стало вже ставать і сала, а тільки самі грінки позоставались. От і сі діти, що позоставались живі... чогось вже мізерніють.
Понаврочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и наврочити, но во множествѣ.
Пробуртити, -чу, -тиш, гл. Просверлить, пробуравить. Ось шрами, а ось-де куля пробуртила ногу.
Склонити, -ся. Cм. склоняти, -ся.
Удовольнити, -ся. Cм. удовольняти, -ся.
