Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуси

Гу́си. Cм. Гусь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСИ"
Безодголосно нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.
Гентоватішний, -а, -е, гентовашний. Недавній, позавчерашній. Вх. Зн. 10.
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Навпрачки́ нар. Напрямикъ, прямикомъ, прямо. Екатерин. у. Слов. Д. Эварн. Cм. навпростець.
Підземелля, -ля, с. Подземелье. Вийшли з того підземелля. Св. Л. 35.
Промаґлювати, -люю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время на каткѣ (бѣлье).
Старостонько, -ка, м. Ум. отъ староста.
Уґаровувати, -вую, -єш, гл. Выдалбливать желобокъ, пазъ.
Уторник, -ка, м. = утірник. Вх. Зн. 74.
Хихітня, -ні, ж. Смѣхъ, хихиканіе. Cм. хихіт. хихітню справляє. Смѣется. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.