Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуси

Гу́си. Cм. Гусь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСИ"
Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Животві́р, -тво́ру, м. Живая природа, все имѣющее жизнь. І тут безодня живо твору, і тут премудрість без кінця. К, XII. 110.
Жиру́шка, -ки, ж. = жорнівка 2.
Козубка, -ки, ж. = козубня. Ото ви мабуть і несли картуз в козубці. Лебед. у.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ. Шух. І. 173.
Мела́й, -лаю, м. 1) = малай. 2) Кукуруза. Угор.
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Попідступати, -паємо, -єте, гл. Подступить (о многихъ).
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.