Кошлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).
Ліниві́ти, -вію, -єш, гл. Дѣлаться лѣнивымъ.
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві.
Обутріти, -рить, гл. безл. Наступить утру. Вже сонце обутріло.
Поселок, -лка, м. Поселокъ. Слобід ще не було так багато як тепер, а так було — де не де поселок.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Тяляпало, -ла, с.
1) Мужчина, который возится съ жидкостью, разливая ее.
2) Пачкунъ, неряха.
Утятина, -ни, ж. Утиное мясо. Ум. у́тятинка.
Чванливий, -а, -е. Чванный, важный. Еней не милує чванливих. Часом по чванливому обличчу біжать сльози дрібні.
Широкославний, -а, -е. Прославленный. Широкославна імперія. З високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв.
