Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусівки

Гу́сівки, -вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає. АД. І. 38.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 342.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСІВКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСІВКИ"
Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы. Черк. у. Екатер. г. Мнж. 182.
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Кабановий, -а, -е.. Cм. кабанячий.
Несвітній, -я, -є., несвітський, -а, -е. Необыкновенный, небывалый, неестественный, сверхъестественный. Щоб же тебе побив несвітський сором. К. ЧР. 379. Це вже несвітський сором сидіти в острозі. Харьк.
Первісток, -тка, м. Первенецъ.
Побубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Побормотать. Побубонить та й замовкне. Харьк.
Приверзтися, -зуся, -зешся, гл. Примерещиться, пригрезиться. Шевч. 363. Чого у сні не приверзеться.
Фіякр, -ра, м. Фаэтонъ, фіакрь. Запрягают коні до фіякру. Гн. І. 55.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Циконіти, -ню, -ниш, гл. Дрожать отъ холода. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСІВКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.