Бунтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Бунтовать, бунтоваться. Не бунтуйте проти його, тяжко-важко покарає.
2) Бунтовать, возмущать. Бунтує народ.
Два, дві, два, двох, чис. Два, двѣ, два. Палиця два кіпці має. В той час безбожнії бусурмани набігали і тих двох братів порубали. . Усе доводиться робити їм двом. Горох сію два стручки, — роди, Боже, чотирі, щоб його дівчата зносили. Винного двома батогами не б'ють. Ой плавало дві утінки да під млинком. Не годиться дві шапка надівать на голову. Cм. Дві.
Дідусі́в, -се́ва, -ве Дѣдушкинъ.
Життє́пис, -су, м. Біографія.
Кугина, -ни, ж. Раст. Prunus mahaleb.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Хто його зна, чи похотять люде.
Придержати, -ся. Cм. придержувати, -ся.
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Скаженюка, -ки, ж. Бѣшеное животное. Мов та скаженюка.
Убіжжя, -жя, с. Убожество.
