Він мѣст. Онъ. Він старшенький. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий.
Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Злічуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. злічи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Сосчитываться, сосчитаться.
Ладо, -да, об. Любовное названіе одного изъ любящихся или одного изъ супруговъ (въ поэзіи). — Царівно, мостіте мости, ладо моє, мостіте мости! — Царенку, вже й помостили, ладо моє, вже й помостили! Вітрило, вітре мій єдиний!.. На князя, ладо моє миле, ти ханові метаєш стріли? Загинув ладо, — я загину!
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ.
Путь I, -ті, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Щоб твоя путь погибла! (брань).
Смеречина, -ни, ж.
1) Одно дерево евреи. пихты.
2) Пихтовый лѣсъ.
Так I нар. 1) Такъ, такимъ образомъ. Так Іван скакає, як му скрипки грає. так саме, так само. Точно такъ, такъ точно. а чом не так? А почему и нѣтъ? Не з так. Не очень. А що ж вона, хороша? — Не з так то, поганенька. так-сяк. Кое-какъ. Сяк-так на косяк, аби не полюдськи. так таки. Вотъ такъ. Так таки й поїду, тебе не спитавшись. так досто́ту. Такъ точно. Так достоту, як і торік гине товар на селі. так то вже. Ужъ такъ, такъ сильно. Так то вже мене лає. 2) Безъ этого, безъ того. Журбою не накличу собі долі, коли так не маю. -3) Да, такъ. Отсе, так, так! Сказал так, та не в смак. 4) Такъ, безъ причины, безъ цѣли, безъ дѣла, напрасно. Я так прийшов. 5) за так гро́шей. Даромъ, безденежно, безвозмездно. Ум. такеньки, такечки. І так він те слово тихо, такеньки смутно промовив.
Шабашувати, -шую, -єш, гл. Праздновать субботній день (у евреевъ). Жиди шабашували.
