Вискічка, -ки, ж. = вілка.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Закушпе́лити, -лю, -лиш, гл. Запылить, подняться пыли, мятели. Закрутило, закушпелило шляхом.
За́п'я́ток, -тку, м. Тылъ пятки (въ ногѣ), задникъ, закаблучье (обуви). (Когда явились водки) — Тут вибігло собак з десяток, із хати вийшло душ із п'ять: «Тютю! бери! рви за зап'яток!» Усі гуртом на них кричать. Ум. зап'я́точок. Ще й горошок не зійшов, тілько лободочки, витоптала ж черевички, тілько зап'яточки.
Казан, -на, м. Котелъ. Нехай наш казан закипить іще і з другого боку. Як у казані кипить. посл. ум. казано́к, -казаночок, -казанчик. Наймит роспалив багаття, повісив казанок і почав варити кашу. Пойди ти до річки Самарки, до криниці Салтанки, казанок у руки взявши. Вітер віє, повіває, казаночок закипає.
Маслови́й м'яч. Родъ игры въ мячъ.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Осатанити, -ню́, -ниш, гл. Разозлить, взбѣсить. Махнула швидко до Троянців, щоб сих латинських постоянців по свойому осатанить.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений.
Царенко, -ка, м. Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна.
