Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пошкалубати

Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКАЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОШКАЛУБАТИ"
Бриженята, -нят, бриженятка, -ток, с. мн. ум. отъ брижі.
Запа́лка, -ки, ж. Спичка. Чи нема у вас запалки? Нічим люльки запалити. Черниг. у.
Плавта, -ти, ж. Отрѣзанный кусокъ древеснаго ствола, длиной въ 8 метровъ. Шух. І. 88.
Правничий, -а, -е. Юридическій. Желех.
Радця, -ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Лев. Пов. 191. Задзюркотіли по улицях струмочки. МВ.
Таганашка, -ки, ж. Одинъ изъ низшихъ сортовъ крымской соли. Сумск. у.
Тітчин, -на, -не. Тетушкинъ, теткинъ.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Угризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызть. Ніяк не вгризе хліби, — такий сухий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОШКАЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.