Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гусовки

Гу́совки, -вок, ж. мн. Ум. отъ гусла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСОВКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУСОВКИ"
Декре́т, -ту, м. Приговоръ, рѣшеніе. Ирод. Ирод теє чує, дає декрет і подписує: «нехай ся дитина згине». Чуб. ІІІ. 374.
Засно́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. заснува́тися, -ную́ся, -єшся, гл. 1) Засновываться, засноваться, затыкаться, заткаться. Паутинням заснувалось. Кв. II. 196. 2) Основываться, основаться.
Корочок, -чка, м. Ум. отъ корок.
Обік нар. Рядомъ, возлѣ. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. МВ. (О. 1862. III. 54). Виступає. Обік його жіночка небога. Шевч. ІІ. 21.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.
Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Розгвинчувати, -чую, -єш, сов. в. розгвинти́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
С пред. = з.
Теребка, -ки, ж. Мѣшокъ, въ который насыпаютъ овесъ для корму лошади. Вх. Зн. 29.
Хварбувати, -бую, -єш, гл. = фарбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУСОВКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.