Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потмарити

Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТМАРИТИ"
Віянка, -ки, ж. = віяння 2. Аф. 351.
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Пелена, -ни, ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. Н. п. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. Ум. пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164.
Плигонути, -ну́, -не́ш, гл. Прыгнуть съ силой. А собака здоровий та як плигоне йому на груди, — так і звалив.
Спамятати, -та́ю, -єш, гл. Вспомнить. Не спам'ятаю коли саме це діялось. Канев. у.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Ном. № 4279. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Суголов'я, -в'я, с. = суголовок 2. Вас. 160.
Цедрина, -ни, ж. = кедрина. Зроби мені з цедрини трумну. Мет. 268.
Шептій, -тія, м. = шептун. Треба йти до шептія, щоб пошептав корові. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.