Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потмарити

Потмарити, -рю, -риш, гл. = потьмарити. На небі усі звізди потмарило. АД. І. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТМАРИТИ"
Важниця 1, -ці, ж. Важность, важная особа, дѣло. А що він за (або: от яка, не велика) важниця. Ном. № 5542.
Загоря́нин, -на, м. Живущій за горой. Аф.
Зано́зина, -ни, ж. = заніз. Що на волики все занозини, а на коники пута. Чуб. V. 276.
Каптан, -на́, м. Кафтанъ. Іскинув чумак із себе каптан. Н. п. Міщане в личаках і в синіх каптанах. К. ЧР. Парубок... у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. І. 138. Ум. каптане́ць, каптано́к, -каптаночок, -каптанчик. На йому свитина неначе той німецький каптанець. Гліб. Сим. 18, 133. Коли ж приходить ще один (гайдамака) у жидівському каптанку. ЗОЮР. І.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл. 1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Мурави́й, -вия́, м. Муравей. Муравиї обточат. Драг. 34.
Назара́нці нар. Ha разсвѣтѣ.
Похирляти, -ляю, -єш, гл. Проболѣть нѣкоторое время. Так збили, що ледво живого додому привезли. Похирляв і в недовзі вмер. ЕЗ. V. 31.
Промисел, слу, м. Промыслъ. Левиц. Пов. 161.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.