Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потломити

Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. Мил. М. 65. То сіно таке, що не дуже потломлять. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТЛОМИТИ"
Вабкий, -а, -е. Легко приманиваемый. Уманець. III. 172.
Замі́ть, ме́ті, ж. = заме́т 2. Заміть до́бра у магазині. Н. Вол. у. Хата у заміть зроблена. Н. Вол. у.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый. Харьк.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Обминувати, -ну́ю, -єш, гл. = обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував. Чуб. III. 173.
Односкладовий, -а, -е. Односложный. Желех.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Присвідувати, -ду́ю, -єш, гл. Дѣлать показанія, свидѣтельствовать. Присвідує на мене, що я, каже, вкрав. Н. Вол. у.
Сядати, -да́ю, -єш, гл. = сідати.
Центро, -ра, с. Центръ. Там.... центре жизні. К. МБ. ІІІ. 243.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТЛОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.