Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потішечка

Потішечка, -ки, ж. Ум. отъ потіха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШЕЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТІШЕЧКА"
Варґатий, -а, -е. Губастый. Желех.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже? Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зустріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зустрітися, -нуся, -нешся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. Ном. № 11468. Думав, доля зустрінеться, спіткалося горе. Шевч. 38.
Илець, ильця́, м. = ивка 2, Equisetum arvense. Вх. Пч. II. 31.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.  
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТІШЕЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.