Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Ум. вівчарик.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ.
За́вжди нар. = завжде. Чи що зроблю, куди піду, завжди серце в тузі.
Кириння, -ня, с.
1) Безпорядочно набросанная куча, груда.
2) Пачканье, маранье.
Лоташ, -ша, м. Раст. = латач.
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад.
Презирство, -ва, с. Презрѣніе. Буде на неї дивитись з презирством і обходитись з неповагою.
Сум'яття, -тя, с. Суматоха.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Хижа, -жі, ж.
1) Кдѣть, чуланъ, кладовая. На улицю не піду і дома не всижу; хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Лагодила баба хижу: то тільки кішки лазили, а то вже й собаки стали лазити.
2) = хата. Ідут до каждої хижі і під вікни співают.
3) = хлів. Та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Ум. хижка. М'ясо поставили в хижку. Ой хто мене вірно любить, той прийде у хижку.
