Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность.
Дріма́ти, -ма́ю, -єш, гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Стали спочивати, став Марко дрімати.
Крамчати, -чу́, -чи́ш, гл. = крамкати.
Ладно нар.
1) Въ согласіи, въ ладу.
2) Красиво.
3) Хорошо. Оце ладно! три пани, єдні штани: котрий успіє, той і штани надіне. Ладно марш вигравші. Ум. ладненько. Сідай на мене (коня) ладненько.
Наню́хати, -хаю, -єш, гл. Пронюхать. Нанюхали, що коло вікна близько лежить сало.
Остербати, -баю, -єш, гл. Окрѣпнуть (послѣ болѣзни), выздоровѣть. Хоч остербало, та плаче, як на річку гляне. Не журись, молодичко, воно (дитина) остербає, то й будуть люде.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Свербіти, -блю, -биш, гл. Зудѣть, чесаться. Свербить долоня проти чогось. Ви мені і за вухом не свербите — мнѣ до васъ дѣла нѣтъ, я совершенно къ вамъ равнодушенъ.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Убиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убитися, -б'ю́ся, -єшся, гл.
1) Убиваться, убиться. Чи мені втопитись, чи з гори убитись. Чи ти, милий, впився, чи з коника вбився.
2) Вбиваться, вбиться, вколачиваться, вколотиться, втыкаться, воткнуться, погружаться, погрузиться, войти. Як ударив, — так ніж у груди і вбився по колодочку. Над ним коник зажурився, по коліна в землю вбився. Як обірвався, то на три сажні у землю вбився.
3) — у що. Пріобрѣсти что. Хоч на гроші не розжився, так ув одежу вбився. Їм добре каятись, у гроші вбившись. Ніяк Горбоносиха не спромоглася знов убитись у свині. у колодочки, у пір'я вбитися. Пріобрѣсти опереніе, опериться. Переносно о людяхъ: вырости. Не вспів ще в колодочки вбиться, а, бач, яке затинає! він убився в крильця. У него выросли крылья. Погодуй нас хоч трошечки, ой поки ми в крильця вб'ємося та в силочку вберемося. — в силу, в потугу. Пріобрѣсти силу, сдѣлаться сильнымъ. Я корюся, поки у силу та в потугу вб'юся. — у славу. Пріобрѣсти славу, прославиться. Він у славу вбився.
4) Только несоверш. в. Сильно горевать, тосковать, кручиниться, убиваться. Десь моя ненька, десь моя старенька за мною вбивається. Чорнявая коханая по милому вбивається.
