Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залишати

Залиша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. залиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. А тепер я чумачина, дак ти мене й залишила. Лавр. 70. Ніхто не залишить свого кохання. МВ. ІІ. 158. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила. Чуб. V. 168.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИШАТИ"
Азія́т, -та, м. 1) Азіатъ. 2) Варваръ, жестокій человѣкъ. Харьк. г.
Безрукавка, -ки, ж. Родъ женской одежды безъ рукавовъ. Подольск. г.
Бондарський, -а, -е. Бочарскій.
Зго́нини, зго́нин, ж. мн. Части колосьевъ и соломы, падающіе вмѣстѣ съ зерномъ при вѣяніи послѣдняго, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.
Лепета́йло, -ла, с. Болтунъ, а въ загадкахъ названіе языка. Ном., стр. 297, № 222.
Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Мет. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати. О. 1862. VI. 30.
Повимерзати, -за́ємо, -єте, гл. Вымерзнуть (во множ.). Не сходить у мене на городі нічого: рано посіяла, так мабуть повимерзало. Черниг. у.
Присухий, -а, -е. Суховатый. Вх. Уг. 263.
Прорепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Прокричать, проорать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.