Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізняк

Залізня́к, -ка́, м. 1) Торговецъ желѣзомъ. Лебед. у. 2) Желѣзный котелъ. 3) Желѣзная руда. 4) Кирпичъ, выжженный сильно, до расплавки песку. Харьк. у. 5) Порода раковъ: рѣчной сѣрый, съ широкими клешнями. Браун. 32. 6) Названіе вола темно-красной масти. К. С. 1898. VII. 42. 7) Раст. а) — коза́цький. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131; б) — черво́ний. Lytrum Salicaria L. ЗЮЗО. I. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНЯК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗНЯК"
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Вояцький, -а, -е. Воинскій, солдатскій. Желех.
Дзво́ничок, -чка, м. Ум. отъ дзвоник.
Ме́ляний и мелятий, -а, -е. Молотый. Н. Вол. у.
Окалясом нар. Вокругъ, окольнымъ путемъ. Тепер і Бог ходить окалясом, а колись ходив по землі. Борз. у.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Плечико, -ка, с. 1) Ум. отъ плече. 2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо. Kolb. І. 39. Шух. І. 159.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали? Черниг. г.
Пробазікати, -кає, -єш, гл. Проболтать, проговорить.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗНЯК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.