Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залім и залом

Залі́м И Зало́м, -ло́му, м. 1) Изгибъ, кривизна. 2) Поворотъ (рѣки, дороги). Черк. у. Мнж. 180. З) Переломъ. 4) Карнизъ. 5) = заве́ртка 1. Це залом у житі. Бог його знав, хто оце наробив? Заломило, — ми й лишили. Черниг. у. 6) Залом. Мѣсто въ лѣсу, гдѣ лежитъ буреломь. Корови і воли пасуть... у за́ломах — лісах, де лежить поламане дерево. Шух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІМ И ЗАЛОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІМ И ЗАЛОМ"
Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. Сумск. у. 2) Самецъ бѣлки.
Валкувати, -ку́ю, -єш, гл. Скатывать въ валъ (сѣно).
Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Гибель, -лі, ж. Погибель.
Глубина, -ни, ж. глубокий, -а, -е и пр. = глибина, глибокий и пр.
Доказа́ти Cм. доказувати.
Обтрощити, -щу, -щиш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.
Оповивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оповити, -вию, -єш, гл. Обвивать, обвить, спеленать, окружать, окружить. Оповита дитина. Шух. І. 273. І тьмою німою оповиє тобі душу. Шевч.
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті. Гол. III. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІМ И ЗАЛОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.