Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізяка

Залізя́ка, -ки, ж. Обломокъ, кусокъ желѣза. Як покладеш залізяку на тому припічку, що в комені, до ніколи не буде вовк нападать на скотину. Чуб. І. 48. Виколов око залізякою. Левиц. Пов. 341. Ум. залізя́чка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗЯКА"
Баришівне, -ного, с. Плата за факторство, маклерство. Вх. Зн. 2. Фр. Пр. 23.
Гірчак, -ка, м. 1) Раст. a) Hierochloa borealis R. et Srbult. ЗЮЗО. I. 125. б) Polygonum persicaria L. ЗЮЗО. I. 166. в) Polygonum hydropiper. Вх. Пч. I. 12. г) Sonchus arvensis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Spirea filipendula. Лв. 101. е) — польовий. Malachium aquaticum Tries. ЗЮЗО. L 128. 2) Порода рыбы. Харьк. у. 3) Настойка на горькихъ травахъ. Конот. у.
Диви́зія, -зії, ж. = Диво, дивовижа. Оттака дивизія! Лебедин. у. Диви́зія та й годі. Удивительно! Осн. 1862. IX.
Моско́вщина, -ни, ж. 1) = московство. Московщина вкупі з францущиною прибивали його (українське слово) к землі. К. ХП. 16. 2) Московщина. Cм. москівщина.
Останок, -нку, м. 1) Остатокъ, останокъ. Назбіралось останків ламаного сім кошиків. Єв. Мр. VІІ. 8. Де їх могили? Де лежить останок славного Богдана. Шевч. 2) Помилованіе, пощада. Нехай жінка назбірає срібла, злота досить, нехай мене викупляє та й останку просить. Гол. І. 9. до оста́нку. До конца, до смерти. Як не дасть Бог талану змалку, то й не буде до останку. Ном. № 1749. на останку, на останці. Ha концѣ, въ концѣ, наконецъ. Не будь же ти на мене, як я був на останці віка моєю на тебе. Макс. На останці прикро вузлом прикрутив, щоб ніхто того не провідав. Полт. у.
Підмокати, каю, -єш, сов. в. підмо́кнути, -ну, -неш, гл. Подмокать, подмокнуть.
Позасвічувати, -чую, -єш, гл. Зажечь (во множествѣ). Єв. Л. XII. 35. На селі вже світло позасвічувано. Ком. І. 4.
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Мкр. Г. 14. Іде собі покволом. МВ. І. 41.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ. Мил. М. 88. 2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу. Стор. МПр. 169.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.