Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залізо

Залі́зо, -за, с. 1) Желѣзо. Їсть, як іржа залізо. Ном. № 2723. 2) мн. Цѣпи, оковы. На суд твій праведний прийти, в залізах руки принести. Шевч. 58. Навіть залізами ніхто не міг його зв'язати. Єв. Мр. V. 3. Ум. залі́зце. Ном., стр. 284, № 1858.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛІЗО"
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Зажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зажа́ти, -жну́, -не́ш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать начало жатвы, начинать, начать жать. Родъ обряда, совершеніе котораго составляетъ обязанность старшихъ въ семьѣ. Ми, старії, тілько поїдемо поле зажати — молодіж заохотити. Станем удвох, по постаті прійдемо, нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом первачком. Г. Барв. 16. 2) Зарабатывать, заработать жатвой. Я зажала торік штирі карбованці. Камен. у. Зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. 8) При жатвѣ захватывать, захватить часть чужой нивы. Рядом жала удова, та все в його десятину і зажина. Драг. 71.
Злебеді́ти, -джу, -диш, гл. Начать жалобно пѣть. Желех.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Недогарок, -рка, м. Огарокъ. Недогарки поїдять, а сами поночі сидять. Ном. № 4567. Ум. недо́гарочок.
Писарювати, -рюю, -єш, гл. Быть писаремъ. О. 1862. VI. 96.
Пообпаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгадиться (о многихъ).
Порозмазуватися, -зуюся, -єшся, гл. Размазаться.
Урівень, урівні, нар. Наравнѣ, въ уровень.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛІЗО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.