Дра́нтя, -тя, с. 1) Ветошь, старыя вещи, лохмотья. Ні в'їв, ні впив, а дрантям світить. Жид каже: «ти не знаєш, що купуєш», і справді жид замість доброго — дрантя продає. Яка там свита — дрантя саме. 2) Дрянь, негодная вещь. Ет, дрантя ті колеса! Старі. Побіжи, то й розсиплються. Як би добра кобила, то б варт дати 30 карб., а то дрантя. Ум. дра́нтячко. Отой жид, що дрантячко збірає, купує.
Зві́рість, -рости, ж. Повѣрка. Кажуть, що там двадцять кіп — ходім на звірість.
Поглибшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться глубже.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка.
Семиряга, -ги, ж. = семеряга. На козакові шати дорогії: три семирязі лихії.
Сількісь, сількось, нар. Ладно, все равно, согласенъ. Та вже сількось, нехай бють. Та сількось, каже, мені, однаково тягать той год.
Скасування, -ня, с. Отмѣна, уничтоженіе.
Скорість, -рости Скорость.
Черкавка, -ки, ж. Погремушка, трещетка.
