Довгобра́зий, -а, -е. Длиннолицый. Лице довгобразе.
Зав'я́знути и зав'я́зти, -зну, -неш, гл. Завязнуть. Пішла вона (овечка) собі пастись, та й зав'язла у хмелі.
Зробити, -блю́, -биш, гл. 1) Сдѣлать, произвести. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Гуси зробили великий крик. — своїм богом. По своему. Не куди й дів ті гроші, а купив дзвін; та вже й тим скривдив громаду, що зробив своїм богом. 2) Повредить кому колдовствомъ. Чоловік з голоду сохне, а дурні брешуть, що це йому зроблено. 3) — волю кому, чию. Исполнить чье желаніе. Ой чумаченьки, ой ви молоденькі, зробіть мою волю. 4) — ла́ску. Сдѣлать одолженіе. Велику ласку лині зроби, послухай. 5) — собі смерть. Наложить на себя руки. Ах волю сими собі смерть зробити, як в багацтві з нелюбом жити.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє.
Оздобний, -а, -е. Красивый, изящный, украшенный.
Перекривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перекриви́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Искривлять, искривить, исказить. Як подивишся у його (дзеркальце), то й себе не пізнаєш, так тобі перекривить обличча.
2) Передразнивать, передразнить.
Прикотити, -ся. Cм. прикочувати, -ся.
Припекти Cм. припікати.
Суспільний, -а, -е. 1) Смежный. 2) Общественный.
Шкаред, -ди, ж. = шкарідь.
