Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе.
Жу́пити, -плю, -пиш, гл. Крыть крышу связками соломы.
Захарчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. Заморить голодомъ.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Постать, -ті, ж.
1) Видъ, фигура, образъ. Дивиться, — шось стоїть на воротях, знайома постать. Святий дух буває в постаті голуба. Вона думала, що то чорт у моїй постаті. Обіясник у моїй постаті ходе.
2) Полоса нивы, занятая жнецами, полольщицами. Ой два сини оре, чотирі молоте, а дванадцять дочок за постать заходе. Підем, матінко, у поле та зеленого жита жати, та займем широкую постать.
3) Всѣ принадлежности къ плугу. Чи в тебе є вся постать? Ум. постатька. Ні з ким буде жита жати. Займем постатьку невеликую. Постатьку маленьку (баштану) пропололи до снідання.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками.
Розмекекатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, (о теленкѣ, баранѣ и пр.).
Сирітство, -ва, с. Сиротство. Умерти умісті я бажаю, аніж жити сама маю у сирітстві такім.
Цяцянка, -ки, ж. Игрушка, пустякъ. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість.
