Вигребти Cм. вигрібати.
Гарбарувати, -ру́ю, -єш, гл. Кричать, шумѣть. У корчмі там гарбарують.
Гладуля, -лі, ж. = гладуха.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Несамовитий, -а, -е. 1) Изступленный, санъ не свой. Зробився Турн несамовитий, ярився, лютував неситий.
2) Въ приложеніи къ человѣческимъ дѣйствіямъ, кромѣ прямого значенія, значитъ еще: въ высшей степени сильный. Несамовитий регіт несеться вулицею.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Перечити, -чу, -чиш, гл. Прекословить, противорѣчить. Як ти смієш мені перечити? Я цар — ти повинен мене слухати.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Це порося на посвячіння.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
Чура, -ри, м. = джура 1. То козак йому промовляє: «Чуро мій, чуро, вірний слуго!» Ой як крикнув козак Нечай на чуру малого: «Сідлай, чуро, коня мого, а собі другого».
