Билина, -ни, ж. Стебель полеваго злака, травка, былина. Ой у полі билина, її вітер колише. Сам зостався на чужині, як билина в полі. Ум. билинка, билинонька, билиночка.
Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Топірці блищаться на сонці.
Знущатися, -щаюся, -єшся, гл. Издѣваться. Що уже не робили, як з неї не знущались. Слуги знущались із його.
Криця, -ці, ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав.
Кров'янка, -ки, ж. 1) = кров. Тілько му ся кров'янки лляло. 2) Кровяная колбаса.
Панщина, -ни, ж.
1) Барщина. Хоч ти панщини іще і не одбув, то завтра одбудеш.
2) Крѣпостное состояніе. Дав дві жмені панові срібла та й викупивсь од панщини.
3) Съ удар. на слогѣ, соб. Крѣпостные люди. Ум. панщинонька. Утікала панщинонька із нашого краю.
Розбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. розібра́тися, -беруся, -решся, гл. 1) Разбираться, разобраться на части. 2) Раздѣваться, раздѣться. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Пані Висока не лягала й не розбіралась. Почав розбіраться. Геть розібрався, голий зостався. 3) Усиливаться, усилиться. Як вітер розбереться, то погано буде хату крити. 4) Зазнаваться, зазнаться и начать что угодно дѣлать. Як створив Бог жидів, то вони перше й шанувались, а дальше роскоренились та й розібрались.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму.
Шолупина, -ни, ж. = шолупайка.