Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залома

Зало́ма, -ми, ж. Верхняя конусообразная часть стога. Я оце снопи на залому кидав. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛОМА"
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Ґала́нки, -ків, м. мн. Подштанники. Борз. у.
Диня́ка, -ки, ж. Большая дыня.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Намісти́ти, -міщу́, -стиш, гл. Помѣстить много, наставить.
Повиціжувати, -жую, -єш, гл. Выцѣдить (во множествѣ). З усіх пляшок уже повиціжував.
Поназбірувати, -рую, -єш, гл. Собрать (во множествѣ). Поназбірували слив та й продають по копі відро. Лебед. у.
Понеділок, -лка, м. Понедѣльникъ. Понеділкував сім понеділків. Чуб. V. 21.
Прачик, -ка, м. 1) Ум. отъ прач. 2) Головастикъ. Н. Вол. у.
Птукавка, -ки, ж. = птукач. Вх. Лем. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛОМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.