Безсумлінний, -а, -е. Безсовѣстный.
Бликнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бликати = блимнути. Бликнув очима на мене скоса та й пішов. Бликнув на жінку і одвернувся до стіни.
Діво́та, -ти, ж. соб. Дѣвушки.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти.
Засліпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. засліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Ослѣпить. Молода княгиня всіх засліпила своєю красою. Її краса засліпила йому очі. 86. йому засліпи́ло о́чі. Онъ ослѣпъ. Переносно: закрылъ глаза, пересталъ видѣть (ночью, во снѣ). Сієї ночі, як ворогам засліпить очі. Переносно: ослѣпить, лишить правильнаго взгляда на вещи. Нехай і турчин... Байди золотом не засліпляє. Пам'ять посмертна твоя засліпляла маною нам очі. Покиньте... засліплених латиною панів.
Коза́чка, -ки, ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? Скоро стам козачка козацький голос зачувати. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. 3) — піскова́. Насѣк. Cicindela sylvatica.
Лі́зка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лова. 2) Раст. Salix aurita.
Присил, -лу, м. Присылка.
Углиб нар. Въ глубину.
Цінований, -а, -е. Обдѣланный въ олово? Ціновану пляшку виймав, шрубок одшрубував, оковити-горілки наливав.
