Бельбехи, -хів. Внутренности. Так йому бельбахи повідбивають. Cм. тельбухи.
Бурда, -ди, ж. 1) = здирок. 2) Родъ игры у мальчиковъ: а) попадаютъ камешками въ поставленную стоймя каменную плиту или кусокъ доски; выигрываетъ — дає бурду — свалившій плиту или доску. задам я тобі бурду! Задамъ я тебѣ трезвону!
Громоші́тися, -шіюся, -єшся, гл. Пренебрегать кѣмъ. Богач бідним сі громошіє.
Гу́лька, -ки, ж. Развлеченіе, гуляніе, бездѣліе. А я з гульки додомоньку — єсть де відпочити. Чаще во мн. ч. Не ходив ти за волами, але сь ходив за гульками. Ти все в питки та все в гульки, а об смерті нема й думки.
Діди́зний, -а, -е. 1) Унаслѣдованный отъ предковъ, родовой. Що ж було за добре, що ж було за любо у старій дідизній Морозовій хаті. 2) Очень старый. А той Грива був старий дідизний чоловік.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись.
Заслу́жина, -ни, ж. = заслуга 2. Ой нетяго, нетяго, нетяженько моя, де заслужина твоя?
Покацубнути, -немо, -нете, гл. Окоченѣть (о многихъ). Ну мороз! поки доїдемо, то й покацубнемо.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Прогулять.
2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли.
Тихший, -а, -е. Сравн. ст. отъ тихий.
