Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замітатися

Заміта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. замести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати. МВ. (О. 1862. III. 43.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 66.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМІТАТИСЯ"
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Заме́люватися, -лююся, -єшся, гл. Завираться. Він уже замелюється. Харьк. у.
Пейстрий, -а, -е. Пестрый. Кобила його пейстра — усі добре знають, а він каже ворона. Борз. у.
Повидавлювати, -люю, -єш, гл. 1) Выдавить (по множествѣ). Давить мороз? — Та давить, бодай йому очі повидавлювало. Мнж. 144. 2) Передавить (многихъ).
Поодм.. Cм. повідм..
Право II, нар. 1) Прямо. Право стоїть. Черк. у. Виходить панночка та й право до пана мого. Федьк. 2) Истинно. Право відказав єси. Єв. Л. X. 28. Ум. праве́нько, праве́сенько. Шлись я, братіку, правесенько ходив. Гліб. 28.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька. Ном. № 3465.
Санка, -ки, ж. 1) Полозь. Брацлав. у. 2) мн. Санки. Запряжу я коня в санки та поїду до коханки. Чуб. V. 43.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга. Вх. Зн. 64.
Трафити, -ся. Cм. трафляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМІТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.