Злеге́сенька, нар. Ум. отъ зле́гка.
Ійон меж. Вишь, вишь ты. Слов. Ійон, ійон же, вража мати! але Еней наш зледащів.
Ли́нія, -нії, ж. 1) Линія, черта. 2) Пограничная черта. Біля города, біля Килії, на турецкій линії. Ішов козак на линію і вельми надувся; ішов козак із линії, як лихо зогнувся. 3) Линейка.
Маха́н, -ну, м. Баранье мясо, мясо вообще. «Добийте вола того, котрий мучиться, поділіться та зваримо кулішу». Вони так і зробили: добили вола, поділили його, наварили кулішу з маханом і давай їсти. Уже і п'є, і їсть чабан, чого не пив, не їв ізроду: сік з винограду ма за воду, щербу, оладдя і махан.
М'якчи́ти. Cм. м'якшити.
Накоти́тися II, -кочу́ся, -тишся, гл. Родиться (о многихъ котятахъ, ягнятахъ). Що накотиться за ніч, — ранком ягнятка зносяться... до якої небудь стінки.
Прахтика, -ки, ж. Приключеніе, исторія. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє.
Різнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина.
Ростопляти, -ля́ю, -єш, сов. в. ростопи́ти, -плю, -пиш, гл.
1) Растапливать, растопить, расплавлять, расплавить. Богатым та скупим вливала ростопленеє срібло в рот.
2) Растапливать, растопить (въ печи).
Хазяйство, -ва, с.
1) Хозяйство. Мірошник мав хороший млин, — в хазяйстві не аби що він.
2) соб. Хозяева. Далі почали усе білш, усе білш кури пропадати, та вже і не стерпіло хазяйство, пійшли до волости. Ум. хазяйствечко. Буде вже мені, каже, наймитувати, — може, каже, своє хазяйствечко заведу. Мав собі домочок і садочок, і город, — невеличке та хороше хазяйствечко.
