Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хопити

Хопити, -плю, -пиш, гл. Схватить. Хопив ніж і верг ним. Гн. II. 12. Ілаш хопив мене за руку. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 409.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОПИТИ"
Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю. Гол. І. 98.
Відколупувати Cм. відколупнути.
Закарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Сдѣлать зарубки.  
Кваслина, -ни, ж. 1) Иногда только во мн. ч.: квасли́ни. квасная гуща. Черниг. 2) Хлѣбная гуща, употребляемая при выдѣлкѣ овчинъ. Сумск. у.
Конопелька, -ки, ж. Раст. Galeopsis pubesceas. Лв. 98.
Лозиня́чча, -ча, с. соб. Ув. отъ лозиння.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Слабість, -бости, ж. Болѣзнь. Чуб. І. 90.
Сунка, -ки, ж. Сумка. Старецької сунки нігди не наповниш. Ном. № 4655.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.