Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоробрість

Хоробрість, -рости, ж. Храбрость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРОБРІСТЬ"
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Дригті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. = драгліти. О. 1862. VIII. 49.
Зава́дити Cм. і заважати.
Кресиво, -ва, с. = кресало. Шух. І. 129.
Кумівство, -ва, с. Кумовья. Ми собі кумівство, ходім трохи в домівство. Гол. І. 216.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений. Новомоск. у.
Притирити, -ся. Cм. притирювати, -ся.
Саморуч нар. Собственноручно.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Увиджуватися, -джуюся, -єшся, гл. = увижатися. А він усе перед моїми очима ввиджується. Г. Барв. 381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРОБРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.