Дожива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. 1) Доживать, дожить. Бог його зна, як мені й віку доживати. 2) Доживать, дожить до чего, дождаться. Може доживу я, що на Україні людську воленьку побачу.
Загни́лий, -а, -е. Загнившій.
Молоті́ння, -ня, с. Молотьба, молоченіе. З твоїм молотінням будемо без насіння.
Мухомо́р, -ру, м. 1) Agaricus muscarius L. 2) Delphinium elatum L.
Німіти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Поле німіє. Біль німіє трохи.
Нуждати, -да́ю, -єш, гл. Принуждать признаться, добиваться признанія. За гроші (що вкрадено) нуждають парубка в росправі.
Обойко числ., Ум. отъ обоє. Хлопець і дівчинка, обойко як з воску вилились у матір.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? Напою я кониченька з повного відерця. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя.
2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях.
3) Махровый. Моя врода — повная рожа.
4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір.
Самоприсуд, -ду, м. Право собственнаго суда, самоуправленіе. Під самоприсудом козацьким жити.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ.
