Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Захороняты, -няю, -ешъ с. в. захороныты, -ню, -нышъ,, гл. 1) = поховаты. Выкопайте дилъ глыбокый, схоронить мене. Выкопалы и захоронылы. 2) Защитить.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає.
2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса.
Лубува́тий, -а, -е. Похожій на луб. Лубуваті овчини.
Нечесний, -а, -е. Нечестный.
Обвиняний, -а, -е. Обвитый, обмотанный. Свічка у світилки у руках, обвиняна хусткою.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Радування, -ня, с. Совѣщаніе. Він поганські радування в ніеець обертає, хитрі задуми невірних мов той лев змітає.
Тань, -ні, ж. Оттепель? Як у тань тане. у тань піти, стати. Пропасть, исчезнуть (о деньгахъ, богатствѣ и пр.).
Ув Cм. у.
