Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замковище

За́мковище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ замокъ. Колись замок там був... Він їден собі там жив... на замковищі. Драг. 80. По замковищі бузина поросла. Драг. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМКОВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМКОВИЩЕ"
Баляси, -сів, м. мн. 1) = Перила. Шейк. 2) = баляндраси. Точила всякії баляси. Котл. Ен.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Навротин, -на, м. Раст. Sanicula euroраеа. Лв. 101.
Плескавиця, -ці, плесканка, -ки, ж. Рыба Abramis (Blicca) argyrolenca. Вх. Пч. II. 18.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили. Федьк.
Прочудо, -да, с. Диво. Преимущ. въ выраженіи: на прочудо. На удивленіе, изумительно. Козак прибіравсь на прочудо. АД. І. 168.  
Сторожка, -ки, ж. = залевчник. Вх. Зн. 19.
Шв'єткий, -а, -е. Гибкій. Шв'єткий бич. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМКОВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.