Виплюндрувати, -рую, -єш, гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже!
Дола́дно, дола́дне нар. Красиво, порядочно, разумно, хорошо, основательно. Чи то ж можно того назвати христіянином, хто не знає навіть доладне про життя й діла Христові? Отак буде доладній.
Жу́пел, -ла, м. = джупел.
Закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Закатываться. Ясна зіронька закачається, мене матінка сподівається.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Зби́ток, -тка, м. Чаще во мн. ч.: зби́тки. 1) Изобиліе, излишество. Живуть пани у збитках і горя не знають. . Великі збитті усякого добра. 2) — робити. Проказничать. Оті шалихвости паничі зробили мені збитки, взяли коняку та й знатурили. Бо ти тут збитки робиш. 8) на зби́тки. На зло. Це він на збитки отак робить. Я просив його заждати на мене, а він узяв та й на збитки поїхав. На збитки не загину.
Княжество, -ва, с. Княжество. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки.
Коромола, -ли, ж. Крамола, заговоръ. Князі кують коромоли.
Кришеня, -ня́ти, с. Крохотка. Ум. кришеня́тко, кришеня́точко. Употребляется но отношенію къ дѣтямъ какъ ласкательное: крошка. Дитинка ще не зовсім одужала, ще квилило кришенятко. Каліки нещасливі, діти кришеняточка, — і ті в неї не гуляли.
Тисовий, -а, -е. Изъ тисса. Тисовий лісок. Тисові сінці, яворові східці. Тисові ворота.
