Дозімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Дозимовать, дожить зиму. 2) Докормить до конца зимы скотъ. Шкапина здихає і нічим дозімувати, — позичте хоч в'язку сіна.
Згу́бний, -а, -е. Гибельный.
Їжачич, -ча, м. Ежъ-самецъ. Чи воно їжачич, чи їжачиха?
Кунпанія, -нії, ж. = кумпанія.
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви.
Пошикувати, -ку́ю, -єш, гл. Построить въ ряды.
Ральний, -а, -е. Относящійся къ ралу. залізо ральне. Желѣзо, употребляющееся для зубьевъ рала.
Сверготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Чирикать. Попід стріху горобчики сверготять.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Царівниця, -ці, ж. = цариця. Як ударив Байда з лука та царя між уха, а царівницю да у потилицю.
