Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

замнятня

Замнятня́, -ні́, ж. = зам'ятня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 67.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМНЯТНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМНЯТНЯ"
Асе́сорський, -а, -е. Свойственный, принадлежащій становому приставу.
Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Дойня́ти Cм. доймати.
Достяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достигти́, -гну́, -неш, гл. = досягати 1—3. АД. І. 258. КС. 1883. II. 391. Грин. II. 113. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. Чуб. V. 224. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставав і військову суремку в головах достягає. Макс. (1849), 18.
Зімне́нький, зімне́сенький, -а, -е., Ум. отъ зімний.
На́ді пред. = надо = над.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Пообкопуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Окопаться (о многихъ).
Тітоньчин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ.
Фраснути, -ну, -неш, гл. Ударить. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМНЯТНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.