Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Вусатий, -а, -е.. Cм. усатий.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять.
Лимаре́нко, -ка, м. Сынъ шорника. У перетику ходила по опеньки, лимаренка полюбила молоденька.
Накрути́ти Cм. накручувати.
Подоліти, -лію, -єш, гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Подоліти своє горе.
Порошник, -ка́, м. Рогъ для пороха.
Приткати Cм. і. притикати.
Старший 2, ого, м. Начальникъ.
Уквітувати, -тую, -єш, гл. = уквітчати. Ми Химочку уквітували, щоб люде не пізнали.
