Беляха, -хи, ж. Сортъ плахти.
Букарт, -та, м. = байстрюк.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок.
Згидува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Побрезгать.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. То вже вас не хибить — мусите робити.
Шкипа, -пи, ж. = скипка.
