Ґо́тка, -ки, ж. Самка глухаря, глухого тетерева. Cм. Готур, ґотур.
Добро́та, -ти, ж. Все хорошее, хорошія свойства, доброкачественность. Доброта погибла, а чорзна що осталось. Освіти мене, рабу Божу, перед усім миром добротою, красотою, любощами і милощами. Въ слѣд. свад. пѣснѣ доброта — добрая нравственность новобрачной, сохранившей до замужества дѣвство. Будем гулять і в середу, а за твою, Парасютко, доброту розійдемося в суботу.
Завзя́тість, -тости, ж. Отвага, стойкость въ преслѣдованіи цѣли, упорство, ожесточеніе, злоба. Воєнна буря закрутила, латинське серце замутила, завзятість всякого бере. Завзятістю сповняє Україну. В завзятості страшний. Господарство своє позаводили вони не так доглядом, як завзятістю. Їх усяке боїться, чи сусіда, чи наймит; з убогого вони уміють здерти своєю запомогою і з поденника викрутять останню краплю поту.
Кривитися, -влю́ся, -вишся, гл.
1) Искривляться. Чобіт привиться.
2) Кривиться, дѣлать гримасу. Матері, батьки кривились. Хто п'є, тон кривиться; кому не дають, той дивиться.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis.
Пугавій 2, -вія, м. = пуга (кнутъ).
Розшелестітися, -щуся, -стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Ужалувати, -лую, -єш, гл. Пожалѣть. Не вжалуєш батька в наймах.
Царинний, -а, -е. Относящійся къ царині. царинний дід = цари́нник. царинні пісні. Пѣсни, которыя поютъ при обходѣ поля на Тройцынъ день.
Цілець, -льця, м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо.
2) Большая каменная глыба.