Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залигувати

Зали́гувати, -гую, -єш, сов. в. залига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Надѣть веревку (налигач) на рога вола. Сірі воли залигає. Чуб. V. 1034. 2) Переносно: схватить, лишить свободы. Мене залигали того ж дня і держали під арештом і до сьогодні. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИГУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИГУВАТИ"
Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Боровниця, -ці, ж. = боровиця. Вх. Уг. 228.
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133.
Закрепи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. = закріпитися.
Зла́комитися, -млюся, -мишся, гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.
Змилок, -лка, м. 1) Смыленный кусокъ мыла. 2) мн. зми́лки. = змилини.
Підря, -рі, ж. см. підра.
Позацвітитися, -таємося, -єтеся, гл. = позацвітати. На полиці паляниці позацвітались. Чуб. V. 1171.
Постояльне, -ного, с. Постойная повинность. Я ж іще плачу й постояльне у поміч, бідним. Кв.
Скитання, -ня, с. Скитаніе. Мил. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИГУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.