Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

залискати

Зали́скати, -каю, -єш, гл. Заблистать, блеснуть; засверкать. Блискавицями залискав. К. Псал. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЛИСКАТИ"
Ґелкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Ґелґати. Гуси з радощів сичали й ґелкотали. Бор. 25.
Докро́їти, -крою, -кро́їш, гл. = докраяти.
Заляга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. залягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Занимать, занять мѣсто, покрывать, покрыть собою. Геть! бач моє місто залягла. Мнж. 143. Сиві кабани усе поле залягли. Ном. стр. 292. № 54. Великая худобонька все подвір'я заляже. Чуб. V. 163. 2) Полечь. Не одного тепер ляха голова заляже. Макс. (1834). 123. 3) Заваливать, завалить. Сирая земля двері залегла. Мет. 150. 4) Залегать, залечь. Заліг, як собака в грубі. Ном. № 11762. Заляжу до завтрього. К. ЧР. 286. 5) Засѣдать, засѣсть (въ засадѣ). Мнж. 141. Залягли вони на нас у балці. К. ЦН. 191. Та ж за ордою пан Хмельницький вгнався. Він у Ведмежих Лозах залягав. К. ПС. 110. 6) Затихать, затихнуть (о вѣтрѣ). Вітерець заліг десь, тиша. МВ. ІІ. 49. 7) Оставаться, остаться безъ обработки. Ця нива ще торік залягла. Борз. у.
Зли́нути, -ну, -неш, гл. Слетѣть; взлетѣть. Злину з дуба. Гол. IV. 446. З дерева злинула голубка, сіла мені на плече. Левиц. Пов. 17. Побачив він Духа Божого, що спустився, як голуб, і злинув на него. Єв. Мт. III. 16. Злинув на дерево.
Косище, -ща, с. ув. отъ коса́.
Крупи, круп и крупів, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона. 2) Мелкій градъ. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами. Левиц. І. 8) Икра рачья. Икра селедки. Вх. Лем. 428. Ум. крупці. Еге, крупець! може і м'ясця. Ном.
Лота́ття, -тя, с. = латаття.
Рублений, -а, -е. Сдѣланный въ срубъ. Рублена хата. Чуб. VII. 377. Двір гарний з рубленою хатою. Котл. Н. П. 356. Ой у полі рублена криниця. Чуб. V. 154. Рублений колодязь.
Списувати, -сую, -єш, сов. в. списа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Списывать, списать, переписывать, переписать. Списуючи сі епитахвії, я дивувався. Стор. II. 145. 2) Описывать, описать, излагать, изложить письменно. От і списали на бумагу да в Борзну. ЗОЮР. І. 71. Як зо мною була прахтика, то варто навіть списати цеє. Драг. 63. 3) Исписывать, исписать. Уже списав увесь папер, — давайте ще, бо нема де писати. — шкуру. Испещрять, испестрить тѣло знаками ударовъ. То то ж то так звелів всю шкуру скрізь списати, що то тобі нема і курці де клювати. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Рисовать, нарисовать. Писав три дні і три ночі, закіль списав чорні очі. Мет. 10. Спишу твоє біле личенько на бумазі, приб'ю твоє біле личенько в кімнаті. Чуб. V. 312.
Швачечка, -ки, ж. Ум. отъ швачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЛИСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.