Баривка, -ки, ж. = барилка. Ум. барилочка.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Гроша́ччя, -чя, с. соб. Деньги, деньга. Тепер мужики позаводили грошаччя та й скуповують у панів землю.
Доті́пувати, -пую, -єш, сов. в. дотіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Наспотич, наспо́тички, нар. Спотыкаясь. Як займу з двора, то наспотич летітимеш.
Пиво, -ва, с. Пиво. Прийди, серце, пива пити. Нехай же где грек з винами, з пивами та в нашу квашу. Ум. пивце.
Полазець, -зця, м. = полазник.
Понівечити, -чу, -чиш, гл. Попортить; искалѣчить. Усяке садиво понівечило грядом. Бо ти мене, безталанну, понівечив дуже.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
