Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка.
Блідість, -дости, ж. Блѣдность.
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому.
Злючий, злющий, -а, -е., Ув. отъ злий 1. Очень злой. Злючих собак держала. Дізнає злющий злої муки.
Одноплемінний, -а, -е. Единоплеменный.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Попити I, -плю, -пиш, гл. = попувати. Навчит біда попити, коли нема що в губу вложити.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Спорий, -а, -е. 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота.
2) Довольно большой, объемистый.
