Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шклити

Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 501.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШКЛИТИ"
Бондарчук, -ка, м. Подмастерій бочара.
Завола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Позвать, пригласить. Заволав у шинок на могорич до поради. Полт. Вже ї мати заволала. Гол. III. 67. Ось вам Степана в хату заволала. Черн. у. 2) Воскликнуть, завопить. Тогді жиди рандарі горким голосом заволали. Н. п.
Затя́ти, -ся. Cм. затинати, -ся.
Каламанка, -ки, ж. Презрительно: водка. Вх. Зн. 23.
Лайняк, -ка́, м. 1) = лайлак. Харьк. 2) = лайняр. Вх. Лем. 431.
Нави́передки нар. = наввипередки.
Опрядати, -даю, -єш, сов. в. опря́сти, -ду́, -де́ш, гл. = обпрядати, обпрясти. Хто мене буде опрядать? Мил. 221.
Піклування, -ня, с. Заботливость. Піклування про нашого отамана і пана. К. МХ. 38.
Служениця, -ці, ж. = служебка. Ой брате мій Андрієчку, найми собі служеницю. Н. п.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШКЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.