Благовістити, -щу, -стиш, гл. 1) Благовѣщать. Та йдучи в Рим благовістити, зайшов у гай води напитись. 2) Благовѣстить. Уже, тату, до церкви благовістять. Чи вже благовістили до церкви? 3) Разносить, разглашать. Уже Мелашка бігає по хатах, мабуть якусь новину благовістить.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння.
Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців.
Завину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) = завитися 2. 2) О цвѣтахъ: свертываться, складывать лепестки. Завинулась калинонька, та й не роспускає.
Захудиты, -дію, -ешъ, гл. Исхудать.
Піддашок, -шка, м. Навѣсъ надъ выходной изъ дома дверью, надъ крыльцомъ. Ум. піддашечок. Коли б мені тії малярі, — вималювала б милого собі... вималювала б на піддашечку, щоб дивитися як на пташечку.
Побіратися, -раюся, -єшся, гл. Отправляться, идти. Час мені й до господи побіратись, бо там мене чекають.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли.
Попоїздити, -джу, -диш, гл. Поѣздить много. Як попоїздили, так набрали собі усякого звіра.
Четь, -ти, ж. Четверть. Три четі.
