Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Віяти, -вію, -єш, гл.
1) Вѣять, дуть. Ой вітер не віє, гілля не колише. Із низу Дніпра буйний вітер віє-повіває. Люде гнуться як ті лози, куди вітер віє. Пишно процвітали, пахощами віючи, конвалії.
2) Вѣять, провѣвать. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи.
3) Вилять. Пес віє хвостом.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн.
1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство.
Шведка, -ки, ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки.
